В новелі розповідач дозволяє спостерігати за його внутрішніми переживаннями під час смерті його доньки. Його свідомість розділяється на дві частини. Він страждає через свою доньку, але разом з цим з анатомичною точністю анализує свої емоції, щоб потім описати їх у своєму творі.